Андропогон Жерарда С2-3
Бородач Жерарді (Andropogon Gerardi, Андропогон Gerardi, Schizachyrium Gerardi) Цей злак є офіційною квіткою штату Іллінойс.
Бородач Жерарда формує стрункі, прямостоячі, колоноподібні кущі з міцними стеблами. Досягає висоти від 1.5 до 2.5 метрів (з квітконосами) і ширини до 60-90 см. Це високий, архітектурний злак, який зберігає свою форму протягом усього сезону, навіть взимку. Росте щільною купиною.
Листя лінійне, плоске, довге, має характерний синьо-зелений або сіро-блакитний відтінок протягом вегетаційного періоду. Восени листя набуває приголомшливих кольорів – від помаранчево-бронзового до насиченого мідно-червоного або глибокого бордового, що забезпечує довготривалий осінній декоративний ефект.
Квіти з'являються наприкінці літа – на початку осені (серпень-вересень) у вигляді характерних суцвіть, які нагадують "курячі лапки". Кожне суцвіття складається з 3-6 гілочок, що відходять від однієї точки, часто з пурпуровим або червонуватим відтінком. Вони є повітряними, додають саду текстури та зберігаються на рослині протягом усієї зими.
Світлолюбний злак. Потребує повного сонця, мінімум 6-8 годин прямого сонячного світла на день для оптимального росту, яскравого осіннього забарвлення та міцних стебел. У півтіні рослина може витягуватися, а її осінній колір буде менш інтенсивним.
До ґрунту не вимогливий. Надзвичайно адаптивний до різних типів ґрунтів. Віддає перевагу добре дренованим, помірно вологим, від бідних до середньородючих ґрунтів з нейтральною або слаболужною реакцією (pH 6.0-8.0). Чудово переносить посушливі умови, але не витримує застою води, особливо взимку.
Сильний довголистий злак дуже ефектний у садах, завдяки великим розмірам забарвлення та прямостоячій формі купини. Його ідеально використовувати для зелених екранів у природних та пейзажних садах. Чудово поєднується з іншими злаками (наприклад, міскантусом, просом віргінським, сорговником), а також з пізньоквітучими багаторічниками, що люблять сонце: рудбекіями, ехінацеями, айстрами, соняшниками, очитками (седумами), гайлардіями. Його синьо-зелене літнє листя та мідно-червоне осіннє забарвлення створюють чудові колірні контрасти.
| Габітус рослини | Злак |
| Форма крони | Колоноподібний |
| Висота дорослої рослини | Висота до 1,5-2,5 метрів, ширина до 0,6-0,9 метра |
| Листя | Листя лінійне, плоске, довге, має синьо-зелений або сіро-блакитний відтінок. Восени від помаранчево-бронзового до насиченого мідно-червоного або глибокого бордового |
| Цвітіння | Квіти з'являються у серпні-вересні у вигляді характерних суцвіть, які нагадують "курячі лапки". Кожне суцвіття складається з 3-6 гілочок, що відходять від однієї точки, часто з пурпуровим або червонуватим відтінком |
| Плодоношення | Зернівка |
| Швидкість росту | До 1,5 м на рік |
| Вимоги до освітлення | Сонце (напівтінь) |
| Вимоги до вологості | Ґрунти помірно сухі, свіжі, дренаж |
| Вимоги до ґрунтів | Родючі пухкі, супіщані, суглинкові, кам'янисті, гравійні, від слабко кислих до лужних |
| Морозостійкість | Кліматична зона: 4 |
| Використання | Групові, солітерні посадки, в альпінаріях, бордюрах, на кам'янистих гірках, композиції з багаторічниками. Використовують як сухоцвіт |
